ФСБ ПІД КУПОЛОМ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

З’явились нові докази та документальні підтвердження того, що Російська Православна Церква (РПЦ) тісно пов’язана зі спецслужбами СРСР/Росії

Російська ФСБ відкликала свого агента з Української Православної Церкви (Московського патріархату) і заарештувала його за «державну зраду». Ця колоритна шпигунська історія стала відома завдяки публікації російської журналістки Ольги Романової. Вона оприлюднила інформацію про офіцера ФСБ Євгена Петріна, якого «переводом відправили служити в РПЦ, потім відправили в Україну, пізніше відкликали в Москву і заарештували, звинувативши в державній зраді».

Розголосу цій історії вирішив надати сам агент Петрін – звернувся до правозахисників із проханням захистити його від самоправства слідства, яке зумовлено внутрішньою конкуренцією різних груп в спецслужбі.

За версією слідства, Петрін в Україні вийшов на агентів, яких запідозрили в шпигунстві на користь США і став… передавати їм інформацію про діяльність Російської Православної Церкви, пов’язану з розвідувальними цілями. А це вже – скандал. Тому що підозри про використання Кремлем РПЦ для своїх потреб були давно, однак, доказів цьому не вистачало. А тут – з’явились.

Хоча, в Росії є дослідники, які в свій час детально обґрунтували свої твердження та продемонстрували як штатні працівники служби безпеки Росії стають священнослужителями найчисленнішої в світі Православної Церкви.

Російське видання «Експрес» запросило відомого в світі російського правозахисника, виконавчого директора Всеросійського руху «За права людини» Льва Пономарьова. На початку 90-х він очолював комісію Президіуму Верховної Ради Російської Федерації по розслідуванню причин і обставин путчу ГКЧП. Одним із напрямків роботи вказаної слідчої комісії була тема тісного співробітництва РПЦ з радянськими спецслужбами.

— Розкажіть, будь ласка, які документи досліджувала комісія і які факти встановила?

— Дійсно, в вересні 1991 року я очолював парламентську комісію, а конкретно напрямок, який стосувався відносин між спецслужбами і Церквою, професіонально вів священик та дисидент Гліб Якунін. На жаль, він декілька місяців тому «відійшов до іншого світу». Він також був депутатом і мав можливість працювати в архівах КДБ СРСР.

Зокрема, працював з документами 5-го управління КДБ, яке займалось не зовнішніми ворогами держави, а було, по суті, політичною поліцією з широко розвиненою агентурною мережею в суспільстві. Там він і знайшов документи, відповідно до яких все (!) керівництво РПЦ виявилось завербованим КДБ. Серед інших – і тодішній патріарх Алексій ІІ. В нього був агентурний псевдонім «Дроздов». Тодішня атеїстична влада нагородила його орденами Трудового Червоного Знамені і Дружби народів. А в 1988 році – навіть почесною грамотою КДБ СРСР…

По правді кажучи, не тільки православне керівництво було пронизане агентурою КДБ, а також і мусульманське.

— Для чого це було потрібно Кремлю?

— Радянське керівництво, зокрема, спостерігало, на скільки згубно (за їх трактуванням) впливала на свідомість громадян комуністичної Польщі місцева,  більш незалежна від влади, Католицька Церква. Тому в СРСР Російська Православна Церква була повністю взята під контроль з боку спецслужб, так би мовити, для попередження можливих проблем.

В решті-решт, це почав робити ще Сталін, який спочатку майже повністю знищив Церкву, розстрілював, катував і гнобив в неволі священиків докомуністичного періоду в таборах. А потім він же, під час Другої світової війни, побачивши, як люди на окупованих німцями територіях потягнулись до храмів, вирішив поставити Церкву на службу радянській владі і дозволив відновлення РПЦ в підконтрольному комуністам форматі.

В СРСР Церква була тільки формально відокремлена від держави, на справді ж керівний склад РПЦ моделювала спецслужба, і за кордон, відповідно, могли виїжджати тільки перевірені агенти. Крім того, як стверджував в своїх дослідженнях отець Гліб Якунін, в 1947-1948 роках сталінська Православна Церква мала намір провести Всеправославний Собор, на якому за допомогою незримо присутнього Міністерства держбезпеки Московський патріарх мав бути просунутим з нинішнього п’ятого місця в ієрархії патріархів на перше, тобто став би Вселенським. Тоді Москва знову була би проголошена Третім Римом, а Йосиф Сталін – новим Константином Великим. Однак, Бог не допустив такого кощунства над християнством.

— Невже в московській церкві радянського періоду не було людей, не підконтрольних МГБ-КДБ?

— На низовому рівні були. Але агентура КДБ активно відслідковувала нелояльне духовенство в церковному середовищі і по мірі можливості – серед прихожан. З цією метою не тільки вербували і просували по ієрархічній драбині своїх агентів, а також засилали на роботу в РПЦ людей в пагонах – кадрових офіцерів КДБ. З сьогоднішньої скандальної історії з заарештованим нібито за державну зраду офіцером ФСБ, який працював в Церкві, бачимо, що з того часу мало що змінилось, радянський чекістський досвід активно використовує і сьогоднішня держава.

— Чи були приклади публічного зізнання церковних агентів в своїй таємній роботі, як у сьогоднішньому випадку з агентом Петріним?

— З усіх ієрархів Церкви тільки Литовський архієпископ Хризостом знайшов в собі мужність відкрито підтвердити своє агентурне минуле під псевдонімом «Реставратор». А ще агент КДБ під прізвиськом «Араміс», який працював перекладачем у відділі зовнішніх церковних відносин Московської патріархії (з 1989-го по 2009-й роки цей відділ очолював теперішній Патріарх РПЦ Кирил), вирішив покаятись на сторінках газети «Аргументы и факты» (№ 8 від 1992 року). Він розповів, що майже всі співробітники відділу зовнішніх церковних відносин працювали або на Московське Управління КДБ, або на союзний КДБ…

Взагалі, за результатами роботи парламентської комісії по розслідуванню обставин путчу ГКЧП, ми звернулись до керівництва Російської Православної Церкви з відкритим листом, в якому закликали їх публічно покаятись за цю сторону своєї діяльності на протязі майже половини століття з моменту укладення союзу між РПЦ і Сталіним. І запропонували в подальшому офіційно заборонити духовенству такого роду діяльність.

Однак, цього не відбулось, і, на мою думку, через відсутність такого акту каяття РПЦ так і залишилась осколком тоталітарної системи. Суспільство, по крайній мірі в 90-х роках, демократизувалось, а в православній церкві цього не відбулось, і сьогодні вона стала вірним союзником Путіна в демонтажі демократії в Росії, утвердженні недемократичної влади і проведенні імперської міжнародної політики.

— Чи мала які-небудь практичні наслідки робота, проведена слідчою комісією, яку Ви очолювали?

— Президент Єльцин, посилаючись на роль КПРС в спробі державного перевороту 1991 року, яку ми встановили, розпустив на території Росії організаційні структури Комуністичної партії Радянського Союзу. А ось наші висновки стосовно РПЦ не мали жодних практичних наслідків.

Мало того, я вважаю, що нашу комісію розпустили саме тому, що Патріарх Алексій ІІ прийшов до спікера Руслана Хасбулатова і домігся припинення нашої роботи ще до того, як вона вичерпала свої можливості… Нажаль, замість каяття і очищення своєї діяльності від співробітництва з Луб’янкою, керівництво РПЦ вирішило залишити все, як є. І наступник Патріарха Алексія ІІ йде тим же шляхом.

До речі

Зі звіту священика Гліба Якуніна, члена Комісії Призидіуму Верховної Ради Російської Федерації по розслідуванню причин і обставин ГКЧП: «Про масштаби злиття церковних і чекістських посад і завдань РПЦ і КДБ СРСР можна судити хоча б по таким матеріалам, які зберігаються в Центральному архіві КДБ СРСР.

В липні 1983 року «у Ванкувер (Канада) на VI Генеральну асамблею в складі релігійної делегації СРСР (120 осіб) направлено 47 (!) агентів КДБ з числа релігійних авторитетів, священнослужителів і технічного персоналу» (Центральний архів КДБ СРСР).

В липні 1984 року в донесеннях 4-го відділу 5-го управління КДБ говориться: «В Швейцарії в складі делегації Російської Православної Церкви на Центральний Комітет Всесвітньої Ради Церков виїжджали агенти, в яких було завдання просувати на пост Генерального секретаря ВСЦ зручного нам кандидата. На цю посаду обрано Емме Кастро, обрання якого, окрім РПЦ, підтримали церкви соціалістичних країн».

Джерело: Андрій Ганус

www.rpczmoskva.org.ru

 Переклад: Віктор Ковач 

www.viktorkovach.com

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s