РОСІЙСЬКА V КОЛОНА В ПОЛЬЩІ: ПОЛІТИЧНИЙ ФОЛЬКЛЬОР ЧИ РЕАЛЬНА ЗАГРОЗА?

В Польщі з’являється все більше угруповань та середовищ, котрі чітко заявляють про свою проросійську позицію. Не бракує у країні над Віслою кіл антиукраїнського спрямування. Чи проросійські середовища в Польщі – це політичний фольклор, чи все таки справжня V колона.

Національний рух (Ruch Narodowy), Табір великої Польщі (Obóz Wielkiej Polski), національно-радикальний рух «Фаланґа» (Organizacja Falanga), партія «Зміна» (ZMIANA). Є також і антиукраїнські середовища, котрі гуртуються навколо особи ксьондза Тадеуша Ісаковича-Залеського.

У Польщі активно діє низка антиліберальних та антисистемних організацій, котрі часто співпрацюють між собою на ґрунті пропутінської симпатії та антиукраїнських настроїв. Висловлювання представників цих угруповань свідчать, що політика Путіна, а отже і російська пропаганда, у тому числі й в Польщі потрапляє у родючий ґрунт і знаходить підтримку у певних колах.

Перекладач та публіцист Марцін Рей, зауважує, що мапа проросійських організацій в Польщі є дуже різноманітною. За його словами, в польському Інтернеті можна спостерігати як спонтанну, так і організовану діяльність прихильників «русского мира» Путіна:

«Проросійські угрупування – це групи, котрі часто не усвідомлюють, що вони є проросійськими, а також не розуміють, які цілі насправді переслідують. Їхніх представників легко схилити до різноманітної діяльності, а також висловлювання різних позицій, які певним чином грають на руку Москві. На даний час йдеться про створення малого, але різностороннього угрупування, що підтримує, зокрема, авторитаризм Владіміра Путіна, або яке з тих чи інших причин зацікавлене у відсутності співпраці між Польщею та Україною», – говорить Марцін Рей.

Що об’єднує ці організації? Чи це захоплення особою Путіна та схвалення його політики? Як стверджує Ян Пєкло, голова фонду польсько-української співпраці PAUCI, свою любов до Росії демонструють не тільки нішеві організації, що намагаються заявити про себе у публічному просторі контроверсійними висловлюваннями. Деякі відомі польські політики у відкритий спосіб говорять про свої проросійські симпатії.

«Серед прихильників дружби з Росією є також польські політики вищої ланки. Одна із кандидатів на посаду президента заявила про готовність задзвонити Путінові та розпочати польсько-російський діалог. Це з великим ентузіазмом було сприйняте в Москві. Російські ЗМІ присвятили їй дуже багато часу, наголошуючи, що власне такий президент був би дуже відповідним для Польщі і що в країні над Віслою є люди, котрі хочуть співпрацювати із Росією. Лєшек Міллєр та Януш Палікот також висловлювалися у схожому дусі. Є суто політичне гроно політиків вищої ліги, які висловлюються на підтримку діалогу з Путіним. Але є й також й нижчі середовища – це кола радикальних польських націоналістів, які у такий спосіб продовжують традиції Дмовського, в яких Росія виступає як потенційний союзник, а Україна – противник, із яким належить боротися», – зауважив Пєкло.

Як каже Ян Пєкло, не тільки в Польщі, але й в Європі та США у публічному просторі діють проплачені російські агенти, які до цього перебували у сплячому стані. Ця акція готувалася заздалегідь і треба було просто дочекатися відповідного часу. В цьому стратегія Росії є поступовою, стверджує експерт.

Одним із найбільших полів для маневрів, де діють проросійські кола, є Інтернет. За словами колишнього працівника польського Управління охорони держави та експерта з питань спецслужб Пйотра Нємчика, ретельно відібрані фахівці займаються запланованим розповсюдженням пропагандистських інформацій. За його словами, присутність цих кіл в Інтернеті – це необов’язково спонтанна діяльність.

«Проглядаючи різноманітні портали, можна зауважити велику кількість коментарів, котрі своїм змістом можуть співпадати із заявами, які виголошують проросійські кола. Але ці ненависницькі алгоритми дуже часто повторюються і з’являються один за одним протягом кількох секунд. Зрозуміло, що це не може бути коментар живої людини, а радше комп’ютера. На щастя кількість ненависницьких коментарів не завжди є справою людини. Це продумана заздалегідь пропагандистська акція. Деякі проросійські організації наймають програмістів, котрі виконують свою роботу в інтересі та на замовлення якоїсь політичної сили, або навіть спецслужб», – зауважив Нємчик.

Як систематизувати проросійські симпатії в Польщі? Чи це посилання на ідеї польської національної демократії Романа Дмовського, чи звернення до конфлікту між ліберальним та традиційним світом, який представляє Росія? Пйотр Нємчик вважає, що це комбінація вищезгаданих переконань, плюс незнання історії:

«На таких польських Інтернет-форумах українці представлені виключно як фашисти чи бандерівці, незважаючи на те, що в нашій спільній історії були як неприємні, так і позитивні сторінки, і висвітлення польсько-українських взаємин виключно з точки зору Волинської трагедії є безумовно тенденційне, одностороннє, а представлення наших взаємин відбувається без розуміння того, якою насправді була історія України. Важливо пам’ятати про історію, аби більше не повторювати помилки, але не можна весь час жити минулим», – стверджує Нємчик.

Марцін Рей на своїй сторінці у Фейсбуку пише про зв’язки деяких польських членів нацугруповань із російськими радикалами. На кого найбільше впливає російська пропаганда у країні над Віслою? Як каже публіцист, у Польщі найбільшими прихильниками ідей Путіна є представники організацій із не зовсім класичними, а радше радикальними лівими та правими поглядами.

«Росіяни шукають будь-яку прогалину в Європі, будь-яке незадоволення і для кожного щось хороше. Путінізм складно визначити. Це збірка пропозицій для кожного незадоволеного чимось. Російська пропаганда намагається формувати V колону в Європі з кожного “сміття”, яке випадає з політичного мейнстріму, з кожного незадоволення. І в цьому випадку наголос ставиться на крайнє радикальні угрупованнях. Повстає певний конгломерат, натхненний промовами, агентурою, або опосередковано. Деякі із таких угруповань в Європі мають безпосередні контакти із крайнє націоналістичними російськими колами, це не є прямі контакти з російськими службами. Польські націоналістичні угрупування, зокрема, контактують із Євроазійським рухом Дуґіна, нацбільшовиками Едуарда Лімонова та російськими імперіалістами», – говорить Рей.

Чи такі середовища можуть мати реальний вплив на політичне життя в Польщі? Пьотр Нємчик зазначає, що, на щастя, відсоток підтримки цих угруповань в Польщі є настільки мізерним, що важко говорити про якийсь значний вплив чи результат на виборах, який міг би стати небезпечним.

Тарас Андрухович/polradio.pl

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s